-
1 Христом-богом
• ХРИСТОМ-БОГОМ просить, умолять obs[NPinnrurm Invar; adv (intensif)]=====⇒ (to implore, beg s.o.) earnestly, beseechingly:- in Christ's < God's> name;- for the love of Christ <God, Jesus>;- for Christ's < God's> sake.♦ Он тридцатилетним опытом знал, что... ещё два раза остановят его и пошлют за забытыми вещами, и уже после этого ещё раз остановят, и графиня сама высунется к нему в окно и попросит его Христом-богом ехать осторожнее на спусках (Толстой 6). His thirty years' experience had taught him that...he would be stopped at least twice for some forgotten article that would have to be sent for, and then again for the Countess to lean out the window and beg him in God's name to drive carefully down the hill (6a).♦ "Егор, - взмолилась Люба. - Христом-богом прошу, скажи, они ничего с тобой не сделают?" (Шукшин 1). "Egor!" beseeched Lyuba. "Please, for the love of Christ, tell me they're not going to do anything to you" (1a).Большой русско-английский фразеологический словарь > Христом-богом
-
2 Христом-богом
(просить, молить, умолять кого-либо)разг.beg and implore smb.; pray for smth.; beg smb. for Christ's sakeДва месяца назад Зотов чуть не оборвал у него телефонный провод - христом-богом молил: уступи мне пресс, я в следующем квартале получу, отдам. (В. Панова, Кружилиха) — Two months ago Zotoy almost brought down the telephone wires begging and imploring Listopad to lend him the pressing-machine and promising to return it at the next shift.
- Егор, - взмолилась Люба. - Христом богом прошу, скажи: они ничего с тобой не сделают? (В. Шукшин, Калина красная) — 'Yegor,' Lyuba said imploringly. 'Please, for Jesus Christ's sake, tell me they won't do you any harm!'
-
3 Христом-богом просить (молить)
Малы расейска-беларускi слоуник прыказак, прымавак i фразем > Христом-богом просить (молить)
-
4 ХРИСТОМ
Большой русско-английский фразеологический словарь > ХРИСТОМ
-
5 Христом исполнение обязательства
♦ ( ENG Christ, satisfaction of)точка зрения, согласно к-рой Иисус Христос "исполнил обязательство", или искупил, или заплатил на кресте за грехи человечества (в смысле уплаты долга) справедливому и праведному Богу и, т. обр., обрел прощение для тех, у кого есть вера, но кто не может исполнить обязательство перед Богом своими силами.Westminster dictionary of theological terms > Христом исполнение обязательства
-
6 Х-106
ХРИСТОМ-БОГОМ просить, умолять obs NP instrum Invar adv (intensif)) (to implore, beg s.o.) earnestly, beseechinglyin Christ's (God's) namefor the love of Christ (God, Jesus) for Christ's (God's) sake.Он тридцатилетним опытом знал, что... ещё два раза остановят его и пошлют за забытыми вещами, и уже после этого ещё раз остановят, и графиня сама высунется к нему в окно и попросит его Христом-богом ехать осторожнее на спусках (Толстой 6). His thirty years' experience had taught him that...he would be stopped at least twice for some forgotten article that would have to be sent for, and then again for the Countess to lean out the window and beg him in God's name to drive carefully down the hill (6a).«Егор, - взмолилась Люба. — Христом-богом прошу, скажи, они ничего с тобой не сделают?» (Шукшин 1). "Egor!" beseeched Lyuba. "Please, for the love of Christ, tell me they're not going to do anything to you" (1a). -
7 Христос
муж.;
имя собст. Christ жить как у Христа за пазухой ≈ to live in clover Христа ради ≈ for God's sake, in Christ's name Христос воскрес ≈ (е) ! Christ has arisen! (приветствие на пасху) -
8 ՈՏՔ
(Ոտ), 1. Нога. 2. Ножка (мебели). 3. Стопа. 4. Изножье. 5. Подножие, подошва (горы, холма и т. п.). 6. Подлегчина, баран (деталь мельничной оснастки). 7. տե՛ս Ձգան, 8. Лапка (птичья). 9. Шаг. 10. Быстрота, скорость. 11. Ступень, ступенька, подножка. 12. տե՛ս Հետք։ 13. տե՛ս Հուն։ 14. Колено (трубы и т. п.). 15. Стопа, фут (мера длины). 16. (տղչփ.) Стопа. 17. Размер ноги. ♢ Երկու ոտք գնալ идти, пройти немного, небольшое расстояние. Ոտ բարձրացնել пытаться, попытаться властвовать над кем-л. Ոտ գցել подставлять, подставить ногу, ножку. Ոտ(ք) դնել, Ոտ(ք) կոխել 1) ступать, ступить, 2) вступать, вступить. Ոտք (ոտքի) ելնել, Ոտ լինել начать, начинать ходить. Ոտք թակել (ծեծել) ходить пешком. Ոտք կոխել, տե՛ս Ոտ դնել։ Ոտ մեկնել, Ոտ պարզել (մեկի, մի թանի հետ) тягаться с кем-л. Ոտ վերցնել зазнаваться, зазнаться, кичиться. Ոտը բարի (խերով) приход (кого-л.) к добру. Մեկի ոտքին (ոտին) գալ 1) просить, выпрашивать, унижаться, унизиться, 2) посещать, посетить. Երկու ոտը մի մաշիկ դնել упрямиться, заупрямиться, упорствовать. Ոտքը դուրս դնել выходить, выйти, отлучаться, отлучиться. Ոտը թեթև 1) տե՛ս Ոտը բարի 2) лёгкий, скорый, быстрый. Մի ոտը գերեզմանում одной ногой в могиле (быть, стоять). Ոտները լիզել, Ոտներն ընկնել 1) валяться в ногах, умолять, 2) унижаться. Ոտքը խաղաղվել (խաղաղ լինել) прекращаться, прекратиться (о движении, шуме). Ոտը (ոտքը) ծանր 1) беременная, тяжёлая (прост.), 2) тяжёлый (человек). Ոտը կտրել, Ոտը կտրվել прекратить посещения, перестать ходить, посещать. Ոտ(ք)ը կախ գցել՝ թողնել медлить, мешкать, замешкаться, тянуть с уходом, отъездом. Ոտը կապել связывать, связать по рукам и по ногам. Ոտը կարպետի՝ վերմակի համեմատ մեկնել по одёжке протягивать ножки, жить по средствам. Ոտը ոտի առաջը դնել делать, сделать шаг, трогаться, тронуться, двигаться, двинуться с места. Ոտը պաչել молить, умолять, слёзно просить, христом-богом просить. Ոտը պինդ դեմ անել՝ դնել настаивать, настоять на своём, упорствовать. Ոտը՝ ոտի տեղը պնդացնել твёрдо, окончательно обосновываться, обосноваться, утверждаться, утвердиться, укрепляться, укрепиться на своём, чужом месте, Ոտը տրորել наступать, наступить на ногу. Ոտ(ք) փոխել двигаться, двинуться с места. Ոտ(ք)ը քաշ գցել, տե՛ս Ոտ(ք)ը կախ գցել։ Ոտը քարին առնել՝ դիպչել терпеть, потерпеть неудачу, спотыкаться, споткнуться. Ոտքի՛ встать! Ոտքի ելնել՝ կանգնել 1) вставать, встать с места, подниматься, подняться, 2) подниматься, подняться, становиться, стать на ноги, 3) восставать, восстать, бунтовать, взбунтоваться, подниматься, подняться (на кого-л.), 4) оправляться, оправиться, становиться, стать на ноги, встать на ноги. Ոտքի հանել՝ կանգնեցնել՝ բարձրացնել поднимать, поднять, ставить, поставить на ноги, всполошить, будоражить, взбудоражить. Ոտքի տակի հողին էլ չարժե в подмётки не годиться (кому-л.). Ոտքի վրա на ногах, стоя. Ոտի վրա չորանալ худеть, сохнуть, чахнуть, таять на глазах. Ոտի տակ առնել՝ տալ 1) տե՛ս Ոտնահարել, 2) обходить, обойти, объезжать, объехать, исходить, исколесить. Ոտի տակ գնալ 1) портиться, испортиться, гибнуть, погибнуть (ни за что), 2) становиться, стать жертвой. Ոտքի (ոտի) տակը փորել՝ քանդել подкапываться (под кого-л.), рыть, копать яму (кому-л.). Ոտի տակը սապոն (սառույց) դնել подводить, подвести, 2) строить козни. Ոտին տեղ անել устраиваться, устроиться, пристраиваться, пристроиться, Ոտից թեթև, տե՛ս Ոտը թեթև։ Ոտքերը գետնից կտրվել не чувствовать, не чуять, не слышать ног под собой; быть на седьмом, девятом небе. Երկու ոտով թակարդն ընկնել попасть в беду, в ловушку, в сети, влипнуть в историю (разг.). Ոտները մեկնել՝ ձգել՝ երկարացնել протянуть ноги. Ոտները չռել корячиться, раскорячиться, растопырить ноги. Ոտքերն ընկնել пасть, припадать, припасть к стопам, молить, умолять. Ոտներն ամպոտ (հեգն.) невинный, святой, святоша. Ոտները քաշ գալ՝ տալ еле ноги волочить, едва ходить. Ոտները սառը ջրում մնալ оставаться, остаться с носом, на бобах, в дураках. Ոտից գլուխ с головы до ног, с ног до головы. Ոտից գլուխ չափել мерить, смерить с головы до ног (взглядом). Ոտով-գլխով весь, целиком и полностью. Ոտովը գնալ приспосабливаться, приспособиться, приноравливаться, приноровиться (к кому-л.).* * *[N]нога (F)ножка мебели (F)стопа (F)изножье (N)подножье (N) -
9 Падать к ногам
У ногі кідацца (падаць, каціцца, давацца)см. Христом-богом проситьМалы расейска-беларускi слоуник прыказак, прымавак i фразем > Падать к ногам
-
10 прибирать к рукам
1) ( кого) (подчинять себе, своей воде) take smb. in hand; deal with smb. firmlyВалентина написала ему, что не может справиться с Варькой - дерзка, грубит, не слушается, надо прибрать девчонку к рукам. Хорошо бы отцу приехать и принять меры. (Ю. Герман, Дело, которому ты служишь) — Valentina wrote to him that she could not manage Varya. The child was rude, impertinent and disobedient, and had to be taken in hand. It would be a good idea if her father came and did something about it.
2) ( что) неодобр. (присваивать, захватывать что-либо) get a grip (hold) of smth.; appropriate smth.; grab (pocket) smth.; get one's hands on smth.В изумлении я остановился. - Он строит самолёт Ладошникова? - Ганьшин повлёк меня вперёд. - Не кричи на весь бульвар. Да, представь, Подрайский прибрал и эту вещь к рукам. (А. Бек, Жизнь Бережкова) — I stopped in amazement. 'He's building Ladoshnikov's plane?' Ganshin hustled me along. 'Don't shout it all over the boulevard. Yes. Believe it or not, but Podraisky has got his hands on that thing too.'
- Николай Иванович, Христом-богом. Давай по мелкому хулиганству, чёрт бы его побрал, дурака! - Ничего себе дурак, два стога прибрал к рукам. Нет, нет, ни в коем случае. Судить. Пусть на даровых хлебах поживёт. (В. Белов, Привычное дело) — 'Nikolai Ivanovich, for the love of Christ. Book him for petty hooliganism, and damn his hide, the young idiot.' 'A fine young idiot, grabbed himself two stacks. No, no, no good talking. A court case. He can eat free bread a while.'
Русско-английский фразеологический словарь > прибирать к рукам
-
11 раз плюнуть
прост.cf. it's mere child's play for one; one can do it with a snap of his (her) fingers; it's as easy as falling off a log; one can dash it off in no time; it's no great shakes for him (her) to do it- Мы... бывало, за тыщу вёрст на Каспий ходили, и то ничего... А это - шестьдесят вёрст! Да тут те, молодцу, плюнуть раз. (Ф. Панфёров, Бруски) — 'We used to do a thousand versts to the Caspian and thought nothing of it. And this is only sixty. It ought to be nothing to you - a child's play.'
- Пётр Иваныч, Христом-богом прошу, - замолвите словечко хозяину... Вам же человека вознести - один раз плюнуть, ей же бог! (С. Мстиславский, Грач - птица весенняя) — 'Pyotr Ivanych, I beg you, put in a word for me with the master. You can get promotion for anyone with a snap of your fingers, I swear to God!'
- Он тебе лучше любого художника напишет. Ему это раз плюнуть. (Ю. Трифонов, Студенты) — 'He can do it as well as any artist. He'll dash it off in no time.'
Гарпунёр идёт к пушке, ему убить Белого кита - раз плюнуть: море спокойно, а мерцающую белую цель видно и под водой. (В. Конецкий, Солёный лёд) — The harpooner goes to his gun. For him it is no great shakes to kill a White Whale. The sea is calm, and you can see the white target under the water.
-
12 Христос
-
13 mano
f.1.1) рукаmani pulite (sporche) (anche fig.) — чистые (грязные) руки
baciare la mano — поцеловать руку (iron. приложиться к ручке)
dare la mano a qd. — поздороваться (за руку) с + strum.
alzare la mano — a) (in classe) поднять руку
chi è favorevole alzi la mano! — кто за, поднимите руку!; b) (chiedere la parola) просить слова
2) (stile, scrittura) рука; почерк (m.); манера (f.)in questo scritto riconosco la sua mano — я узнаю его руку (его почерк, его манеру; это его работа)
una mano inconfondibile — свой, ни с чьим не сравнимый почерк
3) (lato) сторона2.•◆
in che mani siamo! — кто нами правит! (в чьих мы руках!)man mano — постепенно (avv.) (мало помалу)
(a) man mano che... — по мере того, как...
suonare a quattro mani (mus.) — играть в четыре руки
menar le mani (alzare le mani) — дать волю рукам (подраться; пустить в ход кулаки)
chiedere la mano di qd. — просить руки у + gen., (сделать предложение, предложить руку и сердце)
se ne lavò le mani — он умыл руки (заявил: моё дело - сторона; заявил: моя хата с краю)
battere le mani — аплодировать (хлопать в ладоши, lett. рукоплескать)
di seconda mano — подержанный (colloq. бывший в употреблении, abbr. б.у.)
fuori mano — у чёрта на рогах (у чёрта на куличках; Бог знает где)
dovrebbe denunciarli, ma non vuole sporcarsi le mani — ему надо бы подать на них в суд, но не хочется связываться
dare una mano a qd. — помочь (поддержать, выручить, оказать поддержку)
venire alle mani — подраться (colloq. сцепиться)
"Gli vennero alle mani i seguenti versi" (A. Fogazzaro) — "Ему попались в руки следующие стихи" (А. Фогаццаро)
stare con le mani in mano — сидеть сложа руки (бездельничать; gerg. загорать)
ha le mani d'oro — у него золотые руки (он всё умеет, он на все руки мастер)
ha le mani lunghe — a) (rubacchia) он не чист на руку (он подворовывает); b) (intrallazza) у него всюду есть рука
colpo di mano — переворот (сговор m., colloq. заваруха; iron. заварушка)
mettere le mani addosso a qd. — a) (picchiare) избивать; b) (molestare) приставать к женщине (fam. лапать женщину)
mettere le mani avanti — быть сверх-осторожным (заранее принять меры; подстраховаться)
i dizionari li devo avere a portata di mano — мне надо, чтобы словари были под рукой
alla mano — простой (свойский) (agg.)
restare a mani vuote — остаться ни с чем (с пустыми руками, на бобах, с носом)
largo di mano — щедрый (agg.)
stretto di mano — прижимистый (agg.)
ha le mani bucate — у неё дырявые руки (она не знает счёт деньгам; она не умеет считать деньги; она мотовка)
"Valentina, come ho detto, non l'ho più rivista. Ma sapete che va dicendo? Che sono uno sciupone dalle mani bucate" (A. Moravia) — "Валентину, как я уже сказал, я больше не видел. Но знаете, что она теперь обо мне говорит? Что я страшный мот" (А. Моравия)
col cuore in mano — чистосердечно (avv.)
farci la mano — набить руку на + prepos.
fallo di mano (sport.) — игра рукой
metter mano a qc. — приступить к + dat.
portare qd. in palmo di mano — почитать
sue proprie mani (s.p.m.) — лично (в собственные руки)
"mani pulite" — операция "чистые руки"
3.•gli dai un dito, e lui si prende la mano! — покажи ему палец, он всю руку откусит
gioco di mano, gioco di villano — только без рук, пожалуйста!
-
14 santissimo
agg.1) (rel.)2) (fig.)fammi il santissimo piacere di stare zitto! — яви мне Божескую милость (Христом Богом прошу), помолчи!
-
15 santo
(san)1. agg.è una santa donna, la zia Lena! — она святая женщина, наша тётя Лена!
2. m.святой, праведник3.•◆
per santo Stefano andremo in montagna — на Новый год поедем в горыfatemi il santo piacere di stare zitti! — Христом-Богом прошу, помолчите!
santo cielo, perdiamo il treno! — Господи, мы же опаздываем на поезд!
santo cielo, sono già le dieci! — Боже мой (Господи), уже десять часов!
ha qualche santo in paradiso — у него, небось, есть рука (заручка, связи) наверху
non sapeva più a che santo votarsi — она не знала, куда кинуться (кого просить, к кому обращаться)
quando decide una cosa, non ci sono santi (che tengano)! — уж если он что решил, то добьётся своего!
4.•scherza coi fanti, ma lascia stare i santi — говори, да не заговаривайся!
passata la festa, gabbato lo santo — нужда миновала - святого побоку
-
16 Христос
-
17 просить
319a Г несов.1. кого-что, чего, о ком-чём, за кого-что, с инф. küsima, paluma; \просить разрешения luba küsima v paluma, \просить совета nõu küsima, \просить слова sõna paluma, \просить прощения andeks v andestust paluma, \просить извинения vabandust paluma, \просить о помощи abi paluma, \просить помочь aidata paluma, прошу садиться palun istet võtta, просят не курить palutakse v on palve mitte suitsetada, \просить гостей к столу külalisi lauda paluma, \просить на танец tantsule v tantsima paluma, \просить за друга sõbra eest paluma, сердце просит любви süda ihkab armastust, сколько за это просят? kõnek. mis hinda v kui palju selle eest küsitakse?2. van. kerjama, santima, santimas v kerjamas käima;3. (без страд. прич.) на кого van. (kohtusse) kaebama, kaebust esitama, hagema; ‚\просить vмилости просим palume lahkesti, olge nii lahke(d);сапоги (ботинки) каши просят kõnek. humor. saapatald on lahti v irevil, saapad irvitavad;\просить христом-богом кого о чём jumalakeeli paluma keda v kellelt mida;честью \просить кого о чём heaga paluma keda v kellelt mida; vrd. -
18 Фічино, Марсиліо
Фічино, Марсиліо (1433, Фільїне-Вальдаріо - 1499) - італ. філософ, голова Академії у Флоренції, що наслідувала традиції Академії Платона. Відіграв видатну роль у відродженні й поширенні філософської спадщини Платона та неоплатоніків, провідна постать у ренесансному неоплатонізмі. Освіту отримав у Флорентійському ун-ті. В 1484 р. створив перший стандартний переклад діалогів Платона. Вчення Ф. - синтез платонізму і християнства, поєднання яких він здійснював на засадах концепції "всезагальної" релігії. Ця концепція вела до релігійної віротерпимості, виправдовувала співіснування нехристиянських форм релігії, язичництва й античної мудрості. Платонівську філософію Ф. розглядав як "вчену релігію", що дає раціональне обґрунтування і систематичне пояснення істини, відкритої Христом С. піввідношення Бога і світу, Бога і людини - головна філософська проблема Ф. Основою її розв'язання виступає поняття Єдиного. Характерні для філософії Ренесансу пантеїстичні тенденції набувають у Ф. особливо чіткого вираження. Ф. відходить від християнського креаціонізму, розглядаючи божественне творення світу в дусі неоплатонівської еманації. Еманація і зворотний рух речей до Бога утворюють один безперервний потік, "духовний коловорот", в якому реалізується просякнута божественною сутністю єдність світу. Найважливіші категорії, що характеризують цей коловорот, - любов, краса і насолода. Як універсальні характеристики буття вони набувають у Ф. онтологічного значення. За визначенням Ф., краса має божественне походження, вона - зримий образ Бога О. божнювання краси, як духовної, так і тілесної, у Ф. стало теоретичною основою для художньої творчості Ренесансу. Краса нерозривно пов'язана з любов'ю, адже завдяки їй реалізується єдність світу, а сам світ єднається з Богом. Ф. розглядає людину як істоту, що органічно поєднана з Космосом і його найвищим першопочатком - Богом, як мікрокосм, що відтворює гармонійну будову світу. Філософія Ф. життєствердна, а створена ним картина світу не тільки поетична, а й сповнена радості життя, насичена творчою енергією, що випромінюється Богом і реалізується у творчій діяльності людини.[br]Осн. тв.: "Коментар на "Бенкет" Платона" (1469); "Платонівська теологія та безсмертя душі" (1469 - 1474); "Про християнську релігію" (1474); "Про життя" (1489); "Про сонце і світло" (1492). -
19 Smith, Joseph
(1805-1844) Смит, ДжозефОснователь религиозной секты мормонов [ Mormons]. По его словам, в возрасте 14 лет ему явился Бог-отец с Богом-сыном - Иисусом Христом, которые предупредили его о том, чтобы он не присоединялся ни к одной из существующих церквей, отошедших от истинного христианства. Через несколько лет по указанию божьего посланника нашел золотые пластины с текстом, который перевел и опубликовал в 1830 под названием "Книга Мормона" ["The Book of Mormon"]. В книге описывается история древнего народа, жившего в Северной Америке, по версии Смита - потомков древних иудеев. В том же году с пятью единомышленниками в Файетте, шт. Нью-Йорк, он создал Церковь Иисуса Христа Святых Последних Дней [Church of Jesus Christ of Latter-day Saints] и отправил миссионеров по всей стране. Найдя наибольшую поддержку в Огайо, создал первый храм [Mormon temple] в г. Кертленде. Вторая община была создана в округе Джексон в Миссури, но ввиду конфликтов с местными жителями мормоны были вынуждены уйти из этих мест. Попавшему в тюрьму Смиту удалось при помощи своих сторонников бежать в Иллинойс, где в 1839 мормонами был основан поселок Нову [ Nauvoo], который получил хартию (статус) города; мормоны создали собственную милицию - Легион Нову [Nauvoo Legion] во главе со Смитом, началось строительство храма, гостиницы и других зданий. В 1844 Смит выдвинул свою кандидатуру на пост президента США. После обвинений в многоженстве (по слухам, у него было около 50 жен) и на фоне роста зависти местного населения к процветавшему городу Смит и его брат были арестованы и вскоре растерзаны толпой. Большая часть общины во главе с Б. Янгом [ Young, Brigham] после его смерти ушла в Юту.English-Russian dictionary of regional studies > Smith, Joseph
-
20 3475
{собств., 80}Моисей (егип. спасенный из воды).Один из величайших людей на земле, вождь и законодатель израильского народа, пророк, автор первых пяти книг Священного Писания. Он родился в Египте от Амрама и Иохаведы в колене Левиином, в роде Каафовом (Исх. 6:20). Спасенный и взятый на воспитание в царский дворец дочерью фараона (Исх. 2:1-10), он был научен всей египетской премудрости (Деян. 7:22). А премудрость эта был велика. Египетские жрецы были хранителями многих знаний в астрономии и астрологии, естественных науках и медицине. Египет к тому времени (XV в. до Р.Х.) уже обладал письменностью, а в последующие века стал просветителем Греции и других стран Европы (известно, что Платон и некоторые другие греческие философы учились у египетских жрецов). Роскошь и богатство двора и высшей знати были неслыханными, а величием и монументальностью древнеегипетских построек люди восхищаются до сих пор. Эта древняя страна была пропитана идолопоклонством и славилась многобожием. Главными богами считались Аммон (Озирис) и Изида, обожествлялись почти все природные силы (солнце, Нил и т.д.). Главным священным животным был Апис, но по местам почитались и другие животные (кошки, жабы и т.п.). На высоком уровне было чародейство и волхвование. Но Моисей не прельстился всем этим, бежал в Аравию и там был призван Богом вывести еврейский народ из плена (Исх. 3:10). Моисей жил 120 лет (Втор. 34:7). Его жизнь состоит из трех равных по времени, но сильно отличающихся по характеру периодов. Сорок лет он провел во дворце (Деян. 7:23), вторые сорок лет – со стадами овец в земле мадиамской (Исх. 7:7) и, наконец, последние сорок лет – во главе многочисленного израильского народа. Из Египта вышло 603550 мужчин, старше 20 лет (Чис. 1:3, 46), следовательно, всего народу было более двух миллионов, среди которых находилось немало инородцев (Чис. 11:4). В третий месяц по выходе из Египта израильтяне подошли к горе Синай (Исх. 19:1), где Моисей получил от Бога скрижали завета с написанными на них десятью заповедями, явившимися основой всего Моисеева законодательства. Также на горе Моисей получил указания о постройке скинии и устройстве богослужения. Здесь же он видел образец скинии и всех вещей в ней. Моисей дважды всходил на гору, оставаясь там по 40 дней, и видел Бога лицом к лицу. Во время первого его отсутствия народ страшно согрешил – был сделан золотой телец (по египетскому образцу), перед которым израильтяне начали служить и веселиться. Спустившись с горы, Моисей уничтожил тельца. Израильтяне неоднократно роптали на Моисея из-за воды, пищи и самой его власти над ними (Исх. 14:11; 15:24; 16:2-3; 17:2; Чис. 11:1; 12:1; 14:2; 16:12; 20:3; 21:5). Но, несмотря на трудности, Моисей оставался вернейшим служителем Божиим (Евр. 3:5), продолжая вести свой народ, учить его и наставлять. Раздражительный и энергичный по натуре (вначале), он сделался кротчайшим человеком на земле. Моисей возвестил будущее колен Израилевых (Втор. 33) и даже приход Самого Мессии (Втор. 18:18). Но в землю обетованную он не вошел, как и Аарон, из-за греха, совершенного ими у вод Меривы в Кадесе. Грех их состоял в том, что они не проявили достаточной веры, чтобы явить святость Божию (Чис. 20:12), но не в том, что Моисей ударил жезлом по скале, как думают многие. Этот верный служитель не получил последующей (в обетованной земле) славы земной, но он получил больше – славу небесную. Священное Писание приоткрывает нам на мгновение занавес, и мы видим его на горе Преображения, беседующим с Господом Иисусом Христом (Лк. 9:3031). См. евр. 4872 (השֶׁמֺ).Ссылки: Мф. 8:4; 17:3, 4; 19:7, 8; 22:24; 23:2; Мк. 1:44; 7:10; 9:4, 5; 10:3, 4; 12:19, 26; Лк. 2:22; 5:14; 9:30, 33; 16:29, 31; 20:28, 37; 24:27, 44; Ин. 1:17, 45; 3:14; 5:45, 46; 6:32; 7:19, 22, 23; 8:5; 9:28, 29; Деян. 3:22; 6:11, 14; 7:20, 22, 29, 31, 32, 35, 37, 40, 44; 13:39; 15:1, 5, 21; 21:21; 26:22; 28:23; Рим. 5:14; 9:15; 10:5, 19; 1Кор. 9:9; 10:2; 2Кор. 3:7, 13, 15; 2Тим. 3:8; Евр. 3: 2, 3, 5, 16; 7:14; 8:5; 9:19; 10:28; 11:23, 24; 12:21; Иуд. 1:9; Откр. 15:3.*Греческо-русский лексикон Нового Завета с номерами Стронга и греческой Симфонией > 3475
- 1
- 2
См. также в других словарях:
Христом-богом — Разг. Экспрес. Усиленно (просить, умолять и т. п.). Нельзя, привыкнете к порошкам, потом без них не проживёте, не соглашался доктор. Христом богом молю! С ними хоть иногда отдых от болей имею, взмолился больной (А. Степанов. Семья Звонарёвых) … Фразеологический словарь русского литературного языка
христом богом моливший — прил., кол во синонимов: 10 • валявшийся в ногах (11) • заклинавший (13) • моливший … Словарь синонимов
христом богом просивший — прил., кол во синонимов: 10 • валявшийся в ногах (11) • заклинавший (13) • моливший … Словарь синонимов
христом богом молить — слезно молить, христом богом просить, стоять на коленях, умолять, заклинать, молить, падать ниц, падать в ноги, валяться в ногах, повергаться ниц Словарь русских синонимов … Словарь синонимов
Христом Богом просить — Христо/м Богом просить (молить и т.п.), употр. при выражении усиленной, настоятельной просьбы; во имя самого Бога … Словарь многих выражений
Христом Богом — Христ ом Б огом (прос ить) … Русский орфографический словарь
Христом Богом — (проси/ть, моли/ть) … Орфографический словарь русского языка
Христом Богом — Христо/м Бо/гом (просить, молить) … Слитно. Раздельно. Через дефис.
Христом Богом просить — кого. Разг. Усиленно, настоятельно просить кого л. о чём л. БТС, 1454 … Большой словарь русских поговорок
Христом исполнение обязательства — ♦ (ENG Christ, satisfaction of) точка зрения, согласно к рой Иисус Христос исполнил обязательство , или искупил, или заплатил на кресте за грехи человечества (в смысле уплаты долга) справедливому и праведному Богу и, т. обр., обрел прощение… … Вестминстерский словарь теологических терминов
Искупление рода человеческого Иисусом Христом — основной догмат христианской религии. Нарушив первоначальный завет свой с Богом через грех прародителей, учит христианство, человек тем бесконечно оскорбил беспредельно великого своего Создателя и подвергся вечному проклятию, заразил все существо … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона